ГИКНУ́ТИСЯ і ІКНУТИ́СЯ, не́ться, док., безос., кому, розм. Однокр. до гика́тися, іка́тися. [Мокрина:] Ох, нехай легенько моєму голубчикові гикнеться на тім світі! (Кроп., II, 1958, 448).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 61.

Гикнутися, нуся, нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 282.