ГИКА́ТИСЯ і ІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., кому, розм. Про приступ гикавки у кого-небудь. — Гикалося ж йому, мабуть, коли ми про нього говорили між собою (Шовк., Інженери, 1956, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 61.