ГИГИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гиги́кати. — Все може бути,— якось дивно гигикнув Огієнко (Гончар, Таврія.., 1957, 428).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 59.