ГИ, виг. Уживається для вираження радості, здивування тощо. Син здивовано подивився на батька і тільки й промовив: — Ги! (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 59.

Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 281.