Про УКРЛІТ.ORG

гетьманат

ГЕТЬМАНА́Т, у, ч., іст. Те саме, що гетьма́нщина 3. Він [О. Маковей] порівняно швидко і досить тверезо розібрався в недолугості Центральної ради і гетьманату, які спиралися у своїй «державній діяльності» на іноземні багнети (Жовт., 2, 1956, 84); Торік, за гетьманату, сидів він у херсонській цитаделі, в камері смертників (Гончар, Таврія.., 1957, 301); Коли шалів ще гетьманат, Як член запільного ревкому Вона [юнка] навчалась волю брать (Ус., Лави.., 1948, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 58.

вгору