ГЕРМА́НСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до герма́нці 1. Народи германської групи, мова яких має подібні риси, населяють Північно-Західну Європу і частину Центральної Європи. До цих народів належать німці, австрійці, шведи, норвежці, ісландці, датчани, голландці, а також англійці (Фіз. геогр., 6, 1957, 47); Переклади, переробки, переспіви з стародавнього індійського, слов’янського .. й германського епосу;.. скільки їх! (Кол., Терен.., 1959, 45).

2. рідко. Прикм. до герма́нці 2. Три осені був [Давид] у строку саме під війну германську (Головко, II, 1957, 11); Ходили в трудні дні Не в одній отій війні — І в турецькій, і в японській, І в германській стороні (Мал., II, 1956, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 55.