ГЕРБ, а́, ч. Відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах і т. ін. Вилиті з паленого сахару два герби, дворянський і земський, красувалися зверху (Мирний, III, 1954, 288); Він [Іван III] присвоїв своїй державі візантійський імператорський герб у вигляді двоглавого орла (Іст. СРСР, І, 1956, 124); Герб радянський: Серп і Молот — зелен-золот пишний край! (Тич., І,

∆ Держа́вний герб — офіційна емблема держави. Державний герб Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 53.

Герб, бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 280.

герб — відмітний символічний знак держави, міста, дворянського (шляхетського) роду або окремої особи, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах то­що; у знатних родах як знак влас­ності разом з останньою переда­вався спадково; виступає також ознакою державності; державним гербом незалежної Української держави (УHP) та нової України став тризу́б (див.); про його історію вірш поета Всеволода Ткаченка:

Тризуб (як сокола, що йде в піке)

Облюбував собі на ловах Рюрик.

І віщий князь Олег на вежах бурих

Лишив його зображення стрімке.

На печенігів, половців у шкурах

Цей герб наводив жах —

було й таке! —

І дерево життя змогло гінке

Не вимерзти в холодних кучугурах.

Сам Олександр [Македонський]

здіймав тризуб увись,

Як з півночі посунули колись

Навали шведів і тевтонів сила,

А для наук йому розправив крила

Засновник Академії — Могила.

Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані (П. Куліш); Вилиті з па­леного сахару два герби, дворянський і земський, красувалися зверху (Па­нас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 134.