ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.

1. Математична наука, яка вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу. Геометрія, яка є однією з найбільш древніх наук, в нашій країні почала швидко розвиватися (Вісник АН, 11, 1957, 35).

2. чого. Форма чого-небудь. Геометрія центрових отворів після термічної обробки може бути порушена (Технол. різального інстр., 1959, 98).

∆ Геоме́трія рі́зального інструме́нта — форма і положення діючої частини інструмента в русі. Необхідно знати властивості інструментальних матеріалів, уміти вибрати найбільш доцільну геометрію різальної частини інструмента (Різальні інстр.., 1959, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 52.