ГЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до географії. Сердечне спасибі Вам… за Вашу обіцянку нараяти мені географічні матеріали, потрібні для опису подорожей (Коцюб., III, 1956, 117); // Стос. до природних умов або положення на земній поверхні. Розвиток важкої промисловості супроводився цілковитою зміною її географічного розміщення (Ек. геогр. СРСР, 1957, 19).

∆ Географі́чне середо́вище — навколишня природа, одна з матеріальних умов життя суспільства.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 51.