ГЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець з геоботаніки. Розв’язання питань раціоналізації лісового господарства, використання та поліпшення кормових угідь,.. — все це вимагає участі геоботаніків (Бот. ж.., X, 3, 1953, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 51.