ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей грунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості грунту (Нариси про природу.., 1955, 213); Не вагаючись, він [Т. Шевченко] називає одну за одною свої оригінальні поезії "думками", ніби підкреслюючи їх фольклорний жанровий генезис (Рад. літ-во, 2, 1958, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 49.