ГЕМОГЛОБІ́Н, у, ч. Складова частина червоних кров’яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем. Дослідження показали, що при щоденному споживанні дітьми меду кількість гемоглобіну в їх крові збільшується (Бджільн., 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 48.