ГЕКСАХЛОРА́Н, у, ч. Органічна речовина, один з найефективніших сучасних отрутохімікатів для винищування комах-шкідників. Затруювати [садовий] грунт гексахлораном можна лише там, де в міжряддях не вирощують овочевих культур (Колг. Укр., 5, 1958, 39); — Влітку навіть з літака обпиляли ліс гексахлораном (Донч., VI, 1957, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 47.