ГЕ́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ге́йкати 1. Вугляр узяв у руки свій батіг І гейкнув на помучені коні (Фр., І, 1955, 50); Втрете показав [дитсадок] пужалном дідусь і гейкнув на волів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 46.

Гейкнути, ну, неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 278.