ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка. Заряджа [мисливець] гвинтівочку, Димом плюне гірко, З зайчика-бігайчика Зніме теплу шкірку (Мал., І, 1956, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 44.