ГА́ЯТИСЯ, га́юся, га́єшся, недок.
1. Те саме, що бари́тися. — Іди, доню, та й не гайся. На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси.., II, 1956, 181); Він гаявся з відповіддю, оглядаючи всіх, як справжній конспіратор (Гончар, III, 1959, 17).
2. Пас. до га́яти 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 42.