ГА́РУС, у, ч.

1. Кручена (сукана) кольорова шерстяна пряжа. На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані.. з гарусу (Н.-Лев., І, 1956, 200); Нарешті, виймав [Гнат] з кишені якогось гарусом вишитого очіпка і урочистим рухом дарував напівсонній од його розмов жінці (Стельмах, Хліб.., 1959, 74)

2. Бавовняна тканина, схожа на шерстяну.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 36.