ГАРМОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до гармоні́чний 2. — А тоді, коли я [актриса] була "кращою", .. вам було нудно від моєї тодішньої "гармонічності"! (Л. Укр., III, 1952, 696).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 33.