ГАРИКЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Сварливий, бурчливий. Жінка його Оришка, стара гариклива баба — не раз вибивала ними [податками] громаді очі… (Мирний, III, 1954, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.