ГАРДИ́НА, и, ж. Занавіска на все вікно. Крізь вибиті вікна дивилась на мене пустка, забуті гардини у павутині, висяча лампа на тріснутій стелі (Коцюб., II, 1955, 404); У вікна крізь білі гардини вже зазирало сонце (Панч, Ерік.., 1950, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.