ГАРБУЗЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до гарбузеня́. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 30.