ГАПТ, у, ч., рідко. Те саме, що гаптува́ння 2. При помочі срібного гапту вийшла дуже елегантна блуза (Л. Укр., V, 1956, 202); Ще в сиву давнину народні умільці та цехові ремісники [Львова] робили меблі, карети, гармати, ювелірні прикраси, тканини та коштовні гапти, які знаходили покупців у всьому світі (Мист., 2, 1966, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 28.