Ганібний, а, е.

1) = Ганебний.

2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. І. 96).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 271.