ГА́ЛЯЧИЙ, а, е, рідко. Прикм. до га́лка 1. Тільки голячий клекіт устав — Суму додає (Мирний, V, 1955, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 22.