ГАЛЬО́РНИК, а, ч., розм. Той, хто часто дивиться спектаклі на гальорці (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 24.