ГАЛЬВАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до гальванізації. Відомо кілька способів нанесення металевих покриттів. Найбільш поширений у промисловості гальванічний спосіб (Цікава хімія, 1954, 53); — Давайте сьогодні або завтра скличемо комуністів ливарного і гальванічного цехів, послухаємо їх (Ком. Укр., 11, 1962, 57).

2. Який збуджується хімічною реакцією (про електричний струм). — Рінгерлоківська рідина, як виявляється, може бути прекрасним середовищем для проходження гальванічного електричного струму (Смолич, І, 1958, 204); // Признач. для одержання електричного струму шляхом хімічних реакцій. В основу будови гальванічного елемента було покладене явище взаємодії металу з електролітом (Курс фізики, III, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 23.