ГАЛУЗИ́СТИЙ, а, е. Який розгалужується, має багато галузок. Внесення гною безпосередньо під моркву слід уникати, бо.. це призводить до формування виродливих, галузистих коренів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 207); Однорічна рослина [нагідки] заввишки до 50 см, галузиста, часто від самого низу, легко опушена, трохи липка (Лікар. рослини.., 1958, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 21.