ГАЛУЗИ́НА, и, ж. Одна галузка. Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Тют., Вир, 1960, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 21.