ГАЛОПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бігти галопом (про коня) або їхати на конях галопом. Раптом уловило вухо, як вирвалися і галопували вулицею десятки пар кінських ніг (Ле, Хмельницький, I, 1957, 104); Не дуже ж набалакалися, галопуючи без відпочинку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 21.