ГА́ЛОНЬКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до га́лка 1. Не що [ніщо] вище й не літає, Сивий сокол з галоньками (Чуб., V, 1874, 14).

2. Пестливе звертання до жінки. Дівчата так і присіпались: — Скажи, Мотре, наша сестронько, галонько! (Вовчок, І, 1955, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 21.

Галонька, ки, ж.

1) Ум. отъ галка.

2) Ласкательное слово для женщины. Спасибі тобі, Марусенько, галонько. МВ. ІІ. 124.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 268.