ГАЛО́НОК, нка, ч., діал. Зменш. до гало́н. Потім він [Василь] бачив, як її вели в горниці, з простої дівки зробили якусь куклу, іграшку, нарядили її у дорогий, з золотими галонками сарафан (Мирний, IV, 1955, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 21.