Галичина, ни, ж. Галиція.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 268.

Галичина́ — історична територія західноукраїнських (тепер — Львів­ська, Івано-Франківська і частина Тернопільської областей) і поль­ських земель (Жешувське і части­на Краківського воєводств); галича́нин, галича́нка, галича́ни — меш­канці, уродженці Галичини.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 129.