ГА́ЛИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до Галичини. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (Коцюб., III, 1956, 36); Станіслав — тимчасова галицька столиця (Кач., II, 1958, 389).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 20.

Галицький, а, е. Галицкій. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 268.