ГАЛЕ́РНИК, а, ч. Невільник, що веслує на галері. — А ось і мій чоловік… Ось і тавро на ньому невільницьке, як у всіх галерників-веслярів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 20.