ГАЛДИ́КАТИ, аю, аєш, недок., зневажл. Вести пусті розмови; говорити про що-небудь незначне, несерйозне. Довго гомоніли, галдикали,.. дошукуючись — де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (Вас., І, 1959, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 19.