ГАКУВА́ТИЙ, а, е. Який має форму гака або схожий на нього. Вона [Катерина] могла не жартами очі видряпати, бо була схожа із своїм гакуватим носом та вугляними очима на коршака (Григ., Вибр., 1959, 339).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 18.

Гакуватий, а, е. Крючковатый.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 266.