ГА́ЙНИЙ ¹, а, е, віол. Забарний. — Коваль кує, — чуєте? — промовив Рясниченко до матері. — Чую, чую, — кує. Якась гайна робота (Вовчок, Вибр., 1937, 217).

ГА́ЙНИЙ², а, е, діал. Гайовий. Повій, вітре гайний (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 17.

Гайний, а, е.

1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9.

2) = Гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 265.