ГАЙДАМА́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до гайдама́ка. Ураз майнули в голові Тараса оповідання старого діда Івана про гайдамацькі повстання за волю (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 159); По місту розвішано скрізь жовто-блакитні прапори, вулицями гасає підсилений гайдамацький патруль і наказано святкувати "обрання" нового правителя України — гетьмана Павла Скоропадського (Кол., На фронті.., 1959, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 16.