ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст.

1. Збірн. до гайдама́ка. Гайдамацтво підняло регіт (Мирний, II, 1954, 295).

2. Те саме, що гайдамакува́ння. Гайдамацтвом хліба собі добували.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 16.

Гайдамацтво, ва, с. Гайдамачество. См. Гайдамака. Левиц. І. 535.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 265.