ГА́ЗИК, а, ч., розм. Автомобіль марки ГАЗ. За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з’явився легковий газик (Автом., В. Кошик, 1954, 168); До ганку повільно під’їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 13.