ГАЗДІ́ВСТВО, а, с., діал. Господарство. Коли вмер [чоловік], вдова.. про газдівство не дбала (Кобр., Вибр., 1954, 166); — Нащо вам, сусіде, такі ночувальники? — питаю. — Заморока на газдівство (Ю. Янов., І, 1958, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 12.