Га? меж.

1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Рудч. Ск. II. 131. Іване! — Га?

2) А, ахъ, э, вотъ какъ! Га, добра твоя горілка, — дай вип’єм ще. Чуб. І. 109. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! Ном. № 2611.

3) Пѣсенный припѣвъ. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така! Левиц. І. 53.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 262.