ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст. Віщування. [Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр., II, 1951, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 693.