ВІТРОДВИГУ́Н, а, ч. Двигун, що діє за допомогою сили вітру. Сучасні вітродвигуни вітчизняного виробництва дуже поширені в сільському господарстві (Механ. і електриф.., 1953, 374); Почали ставити привезеного з дивізії вітродвигуна, щоб дати в колгосп електрику (Ю. Янов., Мир, 1956, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 689.