ВІТРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл. Поводитися легковажно. Ніякого тракториста вона не любить. А юний шофер? Цей хай собі запам’ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Грим., Незакінч. роман, 1962, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 688.