ВІСІМНА́ДЦЯТЬ, ти і тьох, числ. кільк. Назва числа 18 та його цифрового позначення; // чого. Кількість із 18 одиниць. З того часу йому й надбавили десять карбованців у місяць, а перше він брав лиш вісімнадцять… (Коцюб., II, 1955, 243); — А час тоді [в період колективізації] тривожний був, неспокійний. Та ти й сам пам’ятаєш, уже підлітком, мабуть, був. Уночі так і дивись: там горить, там горить.. Мені тоді було років вісімнадцять (Тют., Вир, 1964, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 683.

Вісімнадцять, ти числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять. Ном. № 7991.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 241.

вісімна́дцять — назва числа 18 та його цифрового позначення, кіль­кість із 18 одиниць; у народі це число здавна не поважають; про дурну, туманувату людину кажуть: «А то ще вісімнадцятий туман!»; про двох людей, однаково нечес­них, кажуть: «Один за вісімна­дцять, а другий за без двох два­дцять»; І. Франко зазначає, що в давнину рахували не на вісімна­дцять, а на «без двох двадцять».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 99.