ВІ́СЬТА, виг., діал. Соб. Аж тут чути: "Гатьта! вісьта!" Їде шляхом хлоп до міста (Фр., XII, 1953, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 686.