ВІСТІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістівни́к. * Образно. Веселка грає, вістівниця миру, Гаптуючи ранкову тишу сіру (Рильський, Сад.., 1955, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 685.