ВІ́РНІСТЬ, ності, ч. Властивість за знач. ві́рний 1. Я бачу вірність друзів бойових, І нашу юність, славою сповиту (Стельмах, Жито.., 1954, 29); Вірність революційному духові марксизму була головною особливістю Комінтерну (Ком. Укр., 9, 1964, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 681.

Вірність, ности, ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 240.