ВІРМЕ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до вірме́ни і Вірменія. Крім своєї рідної мови, він знав ще грецьку, татарську, російську, вірменську (Видатні вітч. географи.., 1954, 24); Вірменські гори.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 680.

Вірменський, а, е. Армянскій.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 239.